Що буде, якщо продати свій рукопис за дві тисячі доларів?
Олег Галетка. Гроші, Куба і література : роман. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2013. – 288 с.
Заробляти на літературі в нашій країні ганебно і аморально. Література – це святая святих, храм, у якому можна віддано служити їй одній, не отримуючи ніяких грошових знаків та привілеїв. І якщо хтось насмілиться говорити про літературний заробіток, якщо в пресі, боронь Боже, вилізе сума гонорару за твір, то колеги по цеху рватимуть на собі волосся від заздрощів, при розмові триматимуть дулю в кишені, а то й просто перестануть спілкуватися із «успішним» письменником.
Блюстителі моральної цноти літератури здригнуться, прочитавши дебютний роман сценариста і прозаїка Олега Галетки «Гроші, Куба і література». Адже там неофіт-початківець – для когось ця фраза різатиме вухо, прозвучить вбивчо – продає найсокровенніше в житті, свій рукопис «Еклер у цукровій глазурі» за дві тисячі доларів. І все б нічого, але для Миколи цей учинок стане фатальним, призведе до «шизи», детективно-авантюрної історії, де на кін буде поставлено його життя.
Анотація не цей раз не обманула. Дійсно, перед читачем – гостросюжетний авантюрний роман. Твір, який тримає в психологічному напруженні від першої сторінки і до двісті вісімдесят третьої. Письменнику вдається утримувати інтригу і на початку, і всередині, ще й приголомшити кінцівкою. Нелінійна композиція розбиває твір на пазли, де автор-конструктор крок за кроком, абзац за абзацом, сторінку за сторінкою складає все в одну картинку. Дається взнаки сценарна підготовка О. Галетки, адже кожна частина тексту – нагадує дубль, виписану серію із фільму. Кожен умовний розділ і сам по собі пророблений та начинений спецефектами, і вплітається у романну канву, витворюючи цілісний та завершений продукт.
Дія відбувається у неозначеному автором провінційному місті, яке знаходиться під контролем бізнесмена Соломахіна. Багатий підприємець, щоб побалувати своє чадо Віолетту, купує їй готовий твір у горе-літератора Колі (перед тим була дорога машина, поні, власний магазин і т.д.), робить з неї відому на все місто письменницю. Та купання в променях слави закінчується для доці олігарха запроторенням до підвалу редактора Сурикова, котрий і просував молодий бренд серед професійного кола літераторів. Вадим – Віолеттин напівбожевільний коханець-аферист, наркоман і алкаш – марить Кубою та міфічною ідеєю побудови нового вільного суспільства, і задля цього грабує квартиру Віолетти та бере її в заложниці, а далі… Чим закінчиться диявольський план редактора і молодого «недоЧе Гевари», як розплутається цей сюжетний клубок, читач із подивом для себе відкриє, прочитавши роман «Гроші, Куба і література».
Прикметно, що у творі немає позитивного персонажа. Кожен герой є водночас антигероєм, бо страждає сексуальними й психічними розладами. Але автор не мораліст, не скептик, не оцінювач. Він, немов лікар зриває нарив, показує, що там під личиною соціальних статусів цих персонажів. Скромно, не замахуючись на достоєвщину, пан Галетка робить психологічні ескізи бізнесменів, письменників, охоронців, дівчат легкої поведінки. А на післясмак від книжки залишає і знаки оклику, і знаки запитання.
Нагадую, що первенець Олега Галетки народився завдяки літературному конкурсу «Коронація слова». Автор був дипломантом цього конкурсу 2007-ого, 2008-ого, і нарешті 2013-ого років. Взявши до рук пропоноване видання, споживач літератури знайде в ній навіть трішки більше, аніж вказано в передмові та анотації.
ДРУГ ЧИТАЧА (http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/38738/)